Рада молодих вчених

Рада молодих вчених (далі – Рада) Національного університету цивільного захисту України (далі – НУЦЗ України) є виборним органом управління Наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених, що організовується для забезпечення захисту прав та інтересів студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених НУЦЗ України.

У своїй діяльності Рада керується такими принципами:

- свобода наукової творчості;
- добровільність та рівноправність усіх членів Ради;
- самоврядування, публічність та гласність у роботі;
- органічного зв'язку освітнього процесу та науково-дослідної діяльності;
- академічної доброчесності.

Рада молодих вчених є органом управління наукового товариства курсантів (студентів, слухачів) ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених.

Всебічне сприяння науковій, винахідницькій та іншій творчій діяльності студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених, популяризація новітніх досягнень в галузі науки, техніки і освіти серед молоді, реалізація їх професійних, інтелектуальних, соціально-побутових інтересів та прав.

- сприяння взаємодії між керівництвом НУЦЗ України та студентами (курсантами, слухачами), ад’юнктами (аспірантами), докторантами і молодими вченими;
- підготовка пропозицій про створення правових і соціально-економічних умов для залучення студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених до роботи в різних галузях науки, стимулювання їх професійної діяльності, сприяння підвищенню їх професійного рівня і реалізації їх творчої та професійної активності;
- консультативна підтримка студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених щодо здійснення наукової діяльності, співробітництва з іноземними замовниками наукової продукції тощо;
- сприяння залученню студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених до участі у конкурсах наукових робіт, формуванню творчих колективів для виконання перспективних наукових проектів;
- підтримка студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених у проведенні ними науково-дослідних, наукових та освітніх заходів;
- сприяння розвитку і вдосконаленню наукової сфери України та її інтеграції до світового дослідницького простору;
- висвітлення діяльності Ради у засобах масової інформації;
- сприяння взаємодії між старшим та молодшим поколіннями вчених, забезпечення спадкоємності у науковій діяльності;
- здійснення контролю діяльності наукових гуртків кафедр та наукових підрозділів НУЦЗ України.

- представляє інтереси студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених в НУЦЗ України і сприяє наданню допомоги у вирішенні їх проблемних питань;
- бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;
- забезпечує інформаційний обмін між студентами (курсантами, слухачами), ад’юнктами (аспірантами), докторантами і молодими вченими;
- залучає студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених до наукової діяльності;
- бере участь в організації проведення конференцій, круглих столів, семінарів тощо за участю студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених;
- надає допомогу в підготовці наукових робіт студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених для участі у конкурсах різних рівнів;
- обговорює доповіді студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених на засіданнях Ради, висуває кращі доповіді для участі у науково-комунікативних заходах;
- сприяє налагодженню професійних контактів між науковими установами та закладами вищої освіти України й іноземними науковими установами та організаціями для поглиблення наукової співпраці та спільного проведення заходів з наукової, освітньої діяльності.

- подавати пропозиції до Вченої ради НУЦЗ України (вчених рад навчально-наукових інститутів тощо) в частині провадження наукової діяльності студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених;
- виступати із ініціативами по наукових питаннях, що стосуються студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених НУЦЗ України;
- брати участь у регіональних, національних та міжнародних проєктах, програмах тощо;
- одержувати від органів виконавчої влади необхідну інформацію для забезпечення своєї діяльності;
- утворювати у разі потреби постійні або тимчасові робочі групи, комісії тощо для виконання покладених на Раду завдань;
- брати участь у вирішенні спірних питань, що можуть виникнути між студентами (курсантами, слухачами), ад’юнктами (аспірантами), докторантами і молодими вченими й керівництвом та/або науковими/науково-педагогічними працівниками з наукових питань;
- подавати пропозиції щодо змісту навчальних планів та освітніх програм;
- здійснювати іншу діяльність в інтересах студентів (курсантів, слухачів), ад’юнктів (аспірантів), докторантів і молодих вчених для сталого розвитку НУЦЗ України, яка не суперечить нормам чинного законодавства України;
- використовувати приміщення курсантсько-студентського самоврядування НУЦЗ України для проведення засідань, робочих зустрічей та інших заходів, пов’язаних з діяльністю Ради.

Соціальна допомога здобувачам вищої освіти та молодим вченим в Національному університеті цивільного захисту України реалізується у вигляді Державної цільової підтримки та Соціальної підтримки (медична (психологічна) консультація та одноразова матеріальна допомога).

Державна цільова підтримка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 «Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти» може надаватися у вигляді:

1) повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням;

2) часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти;

3) першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної, фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення;

4) соціальної стипендії - для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою здобуття освіти, згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045;

5) безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;

6) безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;

7) безоплатного проживання в гуртожитках або проживання у гуртожитках з пільговою оплатою - для осіб, які навчаються за денною формою здобуття освіти.

Право на соціальну стипендію відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 «Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти» мають:

1) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”, статті 62 Закону України “Про вищу освіту” та статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”;

2) особи, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до статей 20-22 і 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

3) шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

4) особи, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

5) особи, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та їх діти (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту” та особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; діти осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також діти осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 13 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”;

6) діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

7) діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”, а саме:

- які перемістилися з територій, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку;

- в яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня, непридатного для проживання), інформацію про яке внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна). При цьому належність населеного пункту до відповідної територіальної громади, включеної до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, визначається згідно з адміністративними центрами та територіями територіальних громад відповідних областей, визначених Кабінетом Міністрів України;

8) особи, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 р. № 218-IV “Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти”;

9) діти з інвалідністю та особи з інвалідністю I-III групи;

10) студенти (курсанти) із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;

11) особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та їх діти (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

12) діти загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) учасників Революції Гідності, учасників бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або Захисників і Захисниць України (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

13) діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення (до закінчення дітьми навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”. Такі діти набувають право на соціальну стипендію, якщо в день звернення за її призначенням населений пункт, в якому вони проживали на момент зарахування до закладу освіти, включено до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, з урахуванням положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2023 р. № 1000 “Деякі питання визначення правового режиму на тимчасово окупованій території України” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 90, ст. 5197). При цьому належність населеного пункту до відповідної територіальної громади, включеної до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, визначається згідно з адміністративними центрами та територіями територіальних громад відповідних областей, визначених Кабінетом Міністрів України.

Соціальні стипендії студентам (курсантам) першого року навчання до першого семестрового контролю призначаються без урахування рейтингу успішності та конкурсного бала, отриманого під час вступу до закладу освіти. Протягом наступних навчальних семестрів соціальні стипендії призначаються студентам (курсантам), які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу успішності.

Студентам (курсантам), які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, виплачується тільки один вид стипендії за їх вибором, крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), яким одночасно виплачується академічна та соціальна стипендії відповідно до законодавства.

Якщо студент (курсант) має право на призначення соціальної стипендії одночасно за кількома підставами, соціальна стипендія виплачується відповідно до однієї з підстав за вибором студента (курсанта).

Діти, які отримували соціальні стипендії відповідно до підпунктів 5, 5-1, 7, 8, 12, 12-1 і 13 цього пункту, після досягнення ними 18 років продовжують отримувати соціальні стипендії відповідної категорії до закінчення закладу освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, освітньо-професійним ступенем, ступенем вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

У разі здобуття фахової передвищої або вищої освіти за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, освітньо-професійним ступенем, ступенем вищої освіти у цьому або іншому закладі освіти, поновлення на навчання, у тому числі на підставі державного замовлення, після наданої у встановленому порядку перерви у навчанні, академічної відпустки або переведення студента (курсанта) до іншого закладу освіти для здобуття фахової передвищої або вищої освіти за тим же освітньо-кваліфікаційним рівнем, освітньо-професійним ступенем, ступенем вищої освіти, питання призначення соціальної стипендії вирішується на умовах, визначених цим Порядком.

Право на призначення і виплату соціальних стипендій з урахуванням їх розмірів, категорій отримувачів та механізму, визначених цим Порядком, поширюється на: студентів денної та дуальної форми здобуття освіти, які навчаються у закладах вищої освіти приватної форми власності на умовах державного замовлення; дітей та дітей осіб, зазначених у підпунктах 5, 5-1, 7, 8, 12, 12-1 і абзаці першому підпункту 13 цього пункту, якщо вони або їх батьки набувають відповідного статусу після досягнення дітьми 18 років (до закінчення ними навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення 23 років).”.

Соціальна підтримка — це допомога здобувачам вищої освіти та молодим ученим у складних життєвих ситуаціях. Вона може надаватися через безкоштовні медичні або психологічні консультації в університетській медико-санітарній частині чи відділі психологічного забезпечення центру персоналу та соціально-психологічної підтримки.

Держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей. Крім прав передбачених Конституцією України (Розділ II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»: Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла. Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом та інші статті).

Кодексом цивільного захисту України (Розділу X «Соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і осіб, звільнених із служби цивільного захисту») особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівникам органів та підрозділів цивільного захисту надано право на:

- медичне та санаторно-курортне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, членів їхніх сімей та основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб та одноразову грошову допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (Глава 25. Кодексу цивільного захисту України);

- забезпечення житлом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та рятувальників, оплату комунальних послуг (Глава 26. Кодексу цивільного захисту України);

- грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за порядком та умовами встановленими Кабінетом Міністрів України і пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Глава 28. Кодексу цивільного захисту України);

- робочий час та відпустки. «Для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюється 40-годинний робочий тиждень.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на такі види відпусток: 1) щорічна основна відпустка; 2) додаткова відпустка у зв’язку з навчанням; 3) творча відпустка; 4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 5) соціальні відпустки: а) у зв’язку з вагітністю та пологами; б) при народженні дитини; в) для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; г) у зв’язку з усиновленням дитини; ґ) додаткова відпустка особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; 6) відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або для проходження медико-психологічної реабілітації; 7) відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 8) відпустка без збереження грошового забезпечення в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку».

Відпустка за сімейними обставинами надається у разі:

1) укладення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;

2) тяжкого стану здоров’я або смерті рідних по крові або по шлюбу: а) дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебувала особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, - тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та повернення назад; б) інших рідних - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та повернення назад;

3) виникнення пожежі або іншої небезпечної події, що спіткала сім’ю особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту або осіб, зазначених у пункті 2 цієї частини, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та повернення назад;

4) в інших випадках, якщо присутність особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту в сім’ї необхідна, за рішенням відповідного керівника (начальника) органу та підрозділу цивільного захисту - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та повернення назад (Глава 29. Кодексу цивільного захисту України).

Додаткові гарантії соціального захисту мають члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та основні працівники професійних аварійно-рятувальних служб:

- діти загиблих (померлих) під час виконання службових обов’язків осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб мають право вступу до закладів освіти із специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, поза конкурсом, а також до інших закладів освіти відповідно до закону;

- у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час проходження служби членам її сім’ї або особі, яка здійснила її поховання, виплачується допомога на поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- за сім’єю загиблого (померлого) працівника, який забезпечував відомчу і місцеву пожежну охорону, та особи, яка забезпечувала добровільну пожежну охорону, зберігається право на пільги, якими вони користувалися за місцем роботи (Глава 27. Кодексу цивільного захисту України).